30 БЕРЕЗНЯ 2021 РОКУ В ЗАКЛАДІ ПРОВЕЛИ ПЕДРАДУ "ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО СІМ`Ю, РОДИНУ, РІД ТА РОДОВІД (патріотичне виховання)

Заслухали доповідь завідувача Шепель І.М. "Патріотичне виховання дошкільнят". Провели "мозговий штурм" "Родина, рід та родовід".

Зустріч за круглим столом вчителів Богданівського ОЗЗСО та педагогів дитячого садочка "Новації початкової школи"

У квітневому журналі Дошкільна освіта №4, 2017 опублікували конспект відкритого інтегрованого заняття для дітей молодшої групи вихователя - Гуменюк А.В. на тему "Запрошуємо у гості Сонечко"

ПЕДАГОГІЧНА РАДА

ТЕМА: Виховання дбайливого ставлення

дітей до живої природи

КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

    ЧИ  ЗАЛЕЖИТЬ  ВАША  ДИТИНА 

            ВІД  КОМП'ЮТЕРА

Комп'ютерні ігри – риса нашого сучасного життя. Сьогодні вони стали не лише розвагою, а й певним носієм культури, оскільки фокусують сучасну мораль та етику. Комп'ютер, як будь-який носій культури, одні можливості для самовираження створює, а інші обмежує. Сучасні діти можуть легко працювати з різними комп'ютерними новинками.

Але головне: щоб вони не потрапили в залежність від ” комп'ютерного друга ”, а все-таки цінували і прагнули до живого, емоційного, людського спілкування.

 

СПЕЦІАЛІСТИ  визначають наступні ознаки залежності дитини від комп'ютера.

Дитина їсть, п'є, готує уроки біля комп'ютера

Дитина провела хоча б одну ніч біля комп'ютера

Повертаючись додому, дитина одразу сідає за комп'ютер

 

Добре почувається за комп'ютером,відчуває

певну ейфорію

 

  Якщо дитина позбавлена можливості сидіти за комп'ютером  або вимушена займатись якоюсь іншою справою - вона стає дратівливою, неспокійною

 

  Дитина починає більше  часу проводити за комп'ютером і зменшує час для занять, домашніх справ, повністю чи частково втрачаючи до них інтерес

 

  Починає часто конфліктувати з близькими людьми через свою діяльність

 

 Починає говорити неправду

 

  Очікує слідуючого " сеансу ” життя у віртуальній реальності, через що покращується настрій

 

СПЕЦІАЛІСТИ  ЗАУВАЖУЮТЬ, ЩО

без шкоди для здоров'я дитина може працювати за комп'ютером не більше 15 хвилин підряд, підліток

– 1-2 години ( після 2 годин у 73 % підлітків з'являється  зорова та загальна втома ).

 

Комп'ютер може стати помічником і " другом дитини ”, якщо дорослий буде розповідати про  його позитивні

 

сторони: за допомогою комп'ютера можна створювати незвичні малюнки, сюжети, музичні твори, відшукати

 

цікаві сайти про живу природу, історичні події тощо.

 

            Варто нагадувати дитині про обов'язкове виконання після роботи за комп'ютером гімнастики для очей:

Міцно заплющити очі на 3-5 сек, потім розплющити на 3-5 с. Повторити 6-8 разів.

Швидко поморгати протягом 30 с.

 

Подивитись у вікно, знайти нійвіддаленішу точку і  затримати на ній погляд.   

 

"Написати” очима цифри від 1 до 1 до 9.

"Намалювати” очима 6 горизонтальних вісімок і 6 вертикальних.

"Намалювати” очима 6 геометричних фігур (коло, квадрат) за годинниковою стрілкою, потім - проти

 


 

Комп'ютер та здоров'я вашої дитини

(консультація для батьків)

Сьогодні за комп’ютером сидять малята!
Якщо це відбувається в дитячому саду, то багато сидіти за комп’ютером їм не дадуть. Але удома вони практично безконтрольні. В результаті малюк до вечора збуджений, знервований, некерований. І коли він нарешті засинає, то спить погано: без кінця пробуджується, будить батьків. Велике ж буває їх здивування, коли вони дізнаються, що винуватець всього - улюблений комп’ютер!
Батьків більш за все турбують різного роду випромінювання від комп’ютера. Виміри рентгенівського випромінювання показали, що воно знаходиться на рівні фону землі. Електромагнітні випромінювання від комп’ютера хорошої якості також відповідають нормативам.
Проте з бічних і задніх стінок комп’ютера низької якості рівень низькочастотних електромагнітних випромінювань може бути підвищений.
У приміщенні з працюючим комп’ютером, крім того, змінюються фізичні характеристики повітря: температура може підвищуватися до 26-27 градусів, відносна вологість - знижуватися до 40-60%, а вміст двоокису вуглецю - збільшуватися. Поряд з цим повітря іонізується, число позитивних (важких) іонів збільшується, а це незадовільно впливає на працездатність. Іони, осідаючи на порошинках повітря, потрапляють і в дихальні шляхи. Деякі люди, у тому числі діти, особливо чутливі і хворобливо реагують на ці зміни повітря. У них дере в горлі, з’являється покашлювання внаслідок підвищеної сухості слизових оболонок.
Правила безпеки
1. Комп’ютер слід розташувати в кутку або задньою поверхнею до стіни.
2. У приміщенні, де використовується комп’ютер, необхідне щоденне вологе прибирання. Тому підлогу в ньому не треба закривати килимом або килимовим покриттям.
3. До і після роботи на комп’ютері слід протирати екран злегка зволоженою чистою ганчіркою або губкою.
4. Не забувайте частіше провітрювати кімнату, а акваріум або інші ємкості з водою збільшують вологість повітря.
Але і це ще не все :
Є ряд інших негативних чинників, про вплив яких ми замислюємося набагато рідше. І дарма. Адже що є дитина 5-6 років? Це організм, що бурхливо розвивається. Зокрема продовжує розвиватися кісткова система, кисть руки ще знаходиться у стадії розвитку. Інтенсивні перетворення зазнає така важлива для навчання функція - довільна увага, формується нормальна зорова рефракція очей. Система акомодації ока дитини вже готова до зорового навантаження, але різке її наростання небезпечне. Ось чому будь-яка робота для дошкільників, у тому числі і тривалість їх спілкування з комп’ютером, строго нормується.
В ході спілкування з комп’ютером дитині доводиться вирішувати просторові і логічні завдання, що поступово ускладнюються. Для цього необхідно мати досить розвинене абстрактне мислення, здатність порівнювати, зіставляти, аналізувати, за короткий час проявити всі свої знання, уміння, навики. А це вимагає значної розумової і зорової напруги, оскільки на досить близькій відстані доводиться розглядати на екрані дрібні букви, малюнки, цифри, штрихи. Періодично переводячи погляд з екрану на клавіатуру, дитина постійно перебудовує систему акомодації ока. Це викликає напругу очних м’язів, яка посилюється світловою пульсацією екрану. Таким чином, навантаження на очі при спілкуванні з комп’ютером істотно відрізняється від навантаження при інших видах зорової роботи - читання, наприклад, або перегляду телепередачі. Додамо сюди і сидячу позу, яка збільшує статистичне навантаження і знижує і рухову активність сучасної дитини, і без того низьку.
Нервово-емоційна напруга
Ще один важливий чинник - нервово-емоційна напруга. Не секрет, що спілкування з комп’ютером, особливо з ігровими програмами, супроводжується сильною нервовою напругою, оскільки вимагає у відповідь швидкої реакції. Короткочасна концентрація нервових процесів викликає у дитини явне стомлення. Працюючи за комп’ютером, малюк переживає своєрідний емоційний стрес.
Попередити перевтому можна, якщо обмежити тривалість роботи дитини за комп’ютером, проводити гімнастику для очей (офтальмотренаж), правильно улаштувати робоче місце, використовувати лише якісні програми, відповідні віку дитини. Це дуже важливо хоч би тому, що занепокоєння, неуважність, втома починають виявлятися вже на 14-й хвилині роботи дитини на комп’ютері, а після 20 хвилин - у 25% дітей були зафіксовані неприємні явища з боку центральної нервової системи та боку зорового апарату.
Уявіть тепер, що відбувається або може статися з дитиною, яка годинами безконтрольно просиджує за комп’ютером. Діти короткозорих (середнього або сильного ступеню) батьків незадовільно реагують вже через 10 хвилин. Без шкоди для здоров’я дитина може безперервно працювати за комп’ютером всього 15 хвилин, а діти короткозорих батьків - лише 10 хвилин.
Можливо, когось з батьків шокують наші рекомендації - адже для багатьох з них це сильно міняє сталі домашні правила.
Але ми шокуємо їх ще більше - 15 хвилин не щодня, а лише три рази на тиждень, через день! Такі дані досліджень. Напевно відомо, що сьогодні в будинках, де батьки не особливо обізнані, діти просиджують за екраном не 15 хвилин три рази в тиждень, а щодня - і багато годин!
Надмірне спілкування з комп’ютером може не лише погіршити зір дитини, але і негативно позначитися на його психічному здоров’ї. Деколи комп’ютерні ігри створюють ілюзію спілкування і не приводять до формування навиків справжнього спілкування. Особливо це небезпечно для сором’язливих дітей. Комп’ютер дає гравцю можливість перенестися в інший світ, більш світлий і дружній. Світ простіший і зрозуміліший за справжній. В той самий час малюк все більше відкидає реальний мир, де йому загрожують негативні оцінки і необхідність щось міняти в собі. Такий відхід в штучну реальність може сформувати у дитини подібність психологічної залежності від комп’ютера
Ефективний профілактичний засіб - зорова гімнастика.
Її проводять двічі: через 7-8 хвилин від початку роботи дитини на комп’ютері і після її закінчення. Тривалість гімнастики - біля однієї хвилини, вона проста і доступна кожному. Наприклад, сидячи за комп’ютером, дитина піднімає очі догори і, представивши метелика, що летить там, стежить за його польотом з одного кута кімнати в іншій, не повертаючи при цьому голови - рухатися повинні лише очі!
Є, звичайно, й інші нехитрі правила. Навчіть їх свою дитину на вибір. Хай виконує їх самостійно. Користь від цього буде не мала.
1. На рахунок 1-4 закрити очі, не напружуючи очні м’язи, на рахунок 1-6 широко розкрити очі і поглянути удалину. Повторити 4-5 разів.
2. Поглянути на кінчик носа на рахунок 1-4, а потім перевести погляд удалину на рахунок 1-6. Повторити 4-5 разів.
3. Не повертаючи голови, повільно робити кругові рухи очима вверх-вправо-вниз-вліво і у зворотний бік: вверх-вліво-вниз-вправо. Потім поглянути удалину на рахунок 1-6. Повторити 4-5 разів.
4. Тримаючи голову непорушно, перевести погляд, зафіксувавши його, на рахунок 1-4 вгору, на рахунок 1-6 прямо; потім аналогічно вниз-прямо, вправо-прямо, вліво-прямо. Виконати рух по діагоналі в одну та іншу сторони, переводячи очі прямо на рахунок 1-6. Повторити 3-4 рази.
5. Не повертаючи голови, закритими очима "поглянути" направо на рахунок 1-4 і прямо на рахунок 1-6. Підняти очі вгору на рахунок 1-4, опустити вниз на рахунок 1-4 і перевести погляд прямо на рахунок 1-6. Повторити 4-5 разів.
6. Поглянути на вказівний палець, віддалений від очей на відстані 25-30 см, і на рахунок 1-4 наблизити його до кінчика носа, потім перевести погляд удалину на рахунок 1-6. Повторити 4-5 разів.
Крім всього, важливо знати, як правильно організувати робоче місце. Зробити це не важко, а збереженню здоров’я дитини допомогти може. Так, меблі повинні відповідати його росту. Стілець має бути обов’язково зі спинкою. Сидіти дитина повинна на відстані не менш 50-70 см від комп’ютера (дедалі краще), упираючись поглядом перпендикулярно в центр екрану. Посадка пряма або злегка нахилена вперед, з невеликим нахилом голови. Щоб забезпечити стійкість посадки, дитя повинне сидіти на стільці, спираючись на 2/3 - 3/4 довжини стегна. Між корпусом тіла і краєм столу зберігається вільний простір не менше 5 см. Руки вільно лежать на столі. Ноги зігнуті в тазостегновому і колінному суглобах під прямим кутом і розташовуються під столом на відповідній підставці.
Стіл, на якому стоїть комп’ютер, слід поставити в добре освітлене місце, але так, щоб на екрані не було відблисків. Пам’ятайте, заняття на комп’ютері принесуть користь, якщо ви прислухаєтеся до наших рекомендацій і їх виконуватимете. Від цього залежить здоров’я вашого дитяти.

(Методичні рекомендації: Лаврентьєва Г.П. – канд. псих. наук, доцент, ст. науковий співробітник відділу лабораторних комплексів засобів навчання Інституту інформаційних технологій і засобів навчання АПНУ)

 

 

Comments: 0

Ранній вік – найсприятливіший час для формування психіки дитини

Консультація для батьків

Ранній дитячий вік – це період посиленого дозрівання вищих відділень нервової системи. Дослідження вчених показують, що найсприятливіший час для впливу на формування психіки та виховання настає саме тоді, коли відповідні функції знаходяться в процесі дозрівання. Коли ж дана функція вже оформилась, то вона не піддається великим змінам! А найактивнішим періодом дозрівання є, безумовно, ранній дитячий вік.

Одна з особливостей раннього дитячого віку – домінуюча роль сприйняття. Всі функції цього віку пов’язані із сприйняттям і керуються ним. Можна сказати, що свідомість дитини перебуває в прямій залежності від сприйняття. Це створює сприятливі умови для розвитку самого процесу сприйняття, функція сприйняття допомагає розвиткові дитини.

З великої кількості матеріалу про розвиток дитини під час різних вікових періодів, яким користується сьогодні наука, відомо, що ранній дитячий вік ( до 3-х років) – це оптимальний час для розвитку деяких основних проявів психічного розвитку дитини: процес ходіння, початкового оволодівання процесом мовлення, початкового емоційного уподобання та ін. Якщо дитина у ранньому віці з якихось причин не навчилась ходити або говорити, то, виявляється, що пізніше їй набагато важче навчитися це робити, навчання триває довше і менш ефективно.

Головними особливостями періоду раннього дитинства також є: інтенсивний темп розвитку, висока пластичність організму, великі потенційні можливості, взаємозалежність фізичного и психічного розвитку, нестабільність психічного та фізичного станів, вроджена сенсомоторна потреба та потреба в спілкуванні з дорослими, висока навіюваність емоційних станів дитини.

Емоційний розвиток є суттєвою частиною загального психічного розвитку дитини в перші три роки життя. Емоції зберігають своє значення і в пізнішому віці, але в ранньому вони переважно провідні, на них будується цілісна поведінка дитини. Ставлення малої дитини до навколишнього середовища визначається і залежить лише від емоцій, які збуджуються різними подразниками. Дитина легко звикає до всього, що викликає приємні почуття, і уникає впливу неприємних подразників. Тому особливо велике значення надається функціям емоцій у житті дитини і жодна з форм поведінки не є такою міцною, як ті, що пов’язані з емоціями.

Соціальна адаптація – це процес, що виникає на грунті емоцій, якими дитина зв’язана з навколишніми людьми. Емоції, які відчуває малюк до інших людей, орієнтують його соціальну поведінку, сприяють її точності, швидкості, адекватності. Головною ознакою позитивного емоційного стану малюка є його закріплена соціальна дія в корисному ефекті пристосування до життя. Емоційній і соціальній розвиток перебувають у постійній взаємодії і взаємозумовленості.

Саме емоції, завдяки їх психогенетичній орієнтаціі, здійснюють перші зв’язки дитини з її соціальним середовищем. Всі сучасні дослідження доводять, що емоційний і соціальний розвиток дитини раннього віку глибоко пов’язаний. В усіх випадках, коли емоційні впливи недостатні і емоційні реакції бідні, то й соціальний розвиток слабкий.

Вчені-психологи пояснюють роль первинних емоцій у пристосуванні організму до навколишнього середовища. Вони допомагають удосконаленню пристосування. Вирішальна і основна риса емоційного стану – його інтегративність: як тільки виникає одна емоція, вона охоплює весь організм і відразу інтегрує (зв’язує в єдине ціле) всі функції в організмі. Позитивна чи негативна емоція завдяки такій інтеграції може бути абсолютним сигналом корисності або шкідливості даного впливу на організм. Таким чином, завдяки емоціям організм швидко оцінює характер впливу: якщо він корисний для організму, виникають приємні емоції, якщо шкідливий – неприємні. Саме це надає універсального значення емоціям для життя організмів.

 

 

Пам’ятка для батьків

Шановні батьки!

Пам’ятайте що:

·      Емоції – суттєва частина загального психічного розвитку дитини раннього віку.

·      Дотримуйтесь режиму дня – запоруки фізичного и психічного здоров’я малюка.

·      Велика «кількість любові», загальна атмосфера родинного спокою і щастя впливатиме на вашу дитину благодійно.

·      Будьте уважними до своєї дитини, помічайте, схвалюйте і підтримуйте кожне її досягнення.

·      Заохочуйте активність дитини до сприйняття всього нового, створюйте їй умови для пізнання навколишнього світу.

·      Підтримуйте допитливість дитини, відповідайте на всі її запитання.

·      Навчайте свою дитину передавати її враження у мові, малюнках, ліпленні, конструюванні, рухах.

·      Потурбуйтеся, щоб дитина бачила гарні картини, слухала гарну музику.

·      Радійте успіхам своєї дитини вдома і в дитячому садку, уважно стежте за її розвитком.

 

 

Як дорослі можуть підтримувати пізнавальний процес дитини раннього віку?

1.    Розмовляйте з дитиною про те, що ви робите, коли ви це робите, а отже, підкреслюйте щоденний досвід дитини.

2.    Ставте запитання, на які немає однозначної відповіді. Ставте запитання, які вимагають від дитини, щоб вона згадала або реконструювала минуле, передбачила майбутнє, розглянувши варіанти чогось.

3.    Не шкодуйте часу, щоб поділити завдання на частини.

4.    Не переривайте дитину, коли вона чимось зайнята. Навчіться чекати.

5.    Навчайте дитину знаходити рішення, допомагаючи їй розпізнати проблему (чому не виходить, чому впала башта), а також ставлячи запитання, крок за кроком, щоб дитина могла активно брати участь у процесі розв’язання проблеми.

6.    Дайте дітям можливість самостійно набувати досвіду, в якому є ознаки як знайомого, так и незнайомого.

7.    Поводьтеся так, ніби ви думаєте, що дослідження світу – це дуже важлива річ. Демонструйте інтелектуально допитливу поведінку.

8.    Заохочуйте гнучкість мислення і готовність досліджувати нові ідеї за допомогою підкреслення унікальності і творчого початку, який наявний у процесі пізнання світу дітьми.

 

10 заповідей батьківства

1.   Не чекай, що твоя дитина буде така, як ти, або така, як ти бажаєш, допоможи їй стати собою, а не тобою.

2.   Не порівнюй дитину з іншою, а порівнюй саму із собою сьогодні, завтра, вчора.

3.   Не вимагай від дитини платні за все, що ти для неї робиш, ти подарував їй життя. Як вона може віддячити тобі? Вона подарує життя другій та третій: це незворотний закон вдячності.

4.   Не перекладай на дитину свої образи, щоб на старості не їсти гіркий хліб, бо, що посієш, те й зросте.

5.   Не стався до її проблем зверхньо: тягар життя дається кожному по силі  - будь впевнений, їй її тягар не менший, аніж твій, а може й більший, тому що в неї ще немає звички.

6.   Не принижуй.

7.   Не карай себе, якщо не можеш чогось зробити для своєї дитини, карай, якщо можеш, але не робиш.

8.   Пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.

9.   Вмій любити чужу дитину, ніколи не роби чужій те, що не бажав би, щоб інші зробили твоїй.

10.         Люби свою дитину будь-якою. Коли спілкуєшся з нею, радій тому, що дитина – це свято, яке зараз із тобою.