Грицан Антоніна Олександрівна - практичний психолог

Освіта вища, закінчила Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького у 2012 році. Кваліфікаційна категорія "Спеціаліст".

 

Педагогічне кредо:

" ДИТИНА» – це неповторний витвір мистецтва, який можна поповнювати найяскравішими кольорами. ЛЮБОВ, УВАГА і ТЕРПІННЯ – три основні складові успішного виховання"

 

 

Основні завдання практичного психолога

1.  Захист психічного здоров`я всіх учасників навчально-виховного процесу 2.  Збереження і зміцнення психічного і фізичного здоров`я, створення умов, що забезпечують емоційно-ообистісний розвиток кожної дитини

 3.  Підвищення психологічної культури педагогів, батьків, дошкільників

 4.  Профілактика явищ жорстокості та насильства в сім`ї, правове виховання учасників освітньо-виховного процесу

 5.  Здійснення психологічного супроводу особистості дитини

 

  Напрямки роботи практичного психолога:

 1.  Психологічний супровід адаптації дітей до умов ДНЗ

 2.   Діагностика розумового розвитку дітей

 3.  Діагностика психічних процесів вихованців ДНЗ

 4.  Діагностика соціально-психологічної готовності дитини до школи

 5.  Робота з обдарованими дітьми

 6.  Робота з дітьми пільгового контингенту.

 7.  Групова та індивідуальна корекційно-розвивальна робота з дітьми

 8.  Консультативно-просвітницька робота з батьками та вихователями

ГРАФІК РОБОТИ ПСИХОЛОГА:

Понеділок, середа, пятниця - 8:00-12:00

Вівторок - 12:00 - 16:00

Четвер - методичний день

Субота, неділя - вихідний




Методична робота: участь у семінарах, вебінарах.



ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ДІТЕЙ

Заняття для дітей молодшої групи

Вивчаємо емоції з дітьми раннього віку.

Переглянемо мультфільм, і попросити дитиу сказати, а на яку рибку зараз схожа вона? А може навіть намалюємо?!

ЗАНЯТТЯ ДЛЯ СЕРЕДНЬОЇ ГРУПИ

ЗАНЯТТЯ ДЛЯ СТАРШОЇ ГРУПИ

Дружба? Що це означає? Хто такий друг?

Пропоную переглянути мультфільм про дружбу, і після перегляду намалювати свого справжнього друга чи друзів.

 Відкрите заняття з психології у середньо-старшій групі

"Свято королеви Емоції"

лютий, 2021 р.

Заняття спрямоване на зниження агресивності, тривожності,розвитку комунікативних якостей, закріплювати знання про емоції та вміння розпізнавати емоційні стани,розвивати когнітивну сферу та дрібну моторику рук.

Розвивальні ігри

Міні-заняття з психологом

Молодша група

Середньо-старша група



Прошу батьків майбутніх першокласників заповнити анкету,

перейшовши за посиланням: https://forms.gle/Xz7cSyRWFmsdtiKK6

ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

      Комплекс вправ є доступним і зрозумілим, допоможе батькам оцінити готовність дитини до школи. У результаті виконання, батьки пересвідчаться у рівні знань дитини про навколишній світ, вмінні оперувати основними логічними поняттями, оцінять фізичну та мотивайційну готовність.

     Проте, якщо виникають сумніви щодо готовності дошкільника до шкільного навчання, за можливості, варто звернутися до психолога для отримання рекомендацій.

Короновірус: як говорити з дітьми

матеріали з сайтуhttps://dytpsyholog.com 

Автор: Моручкова Ольга

Інформаційне поле перевантажено новинами і зведеннями про новий вірус. КОРОНОВІРУС, ПАНДЕМІЯ, ЕПІДЕМІЯ, ВАКЦИНА - набір нових слів для дітей, які вони чують від дорослих або з новин, але не можуть зрозуміти. При цьому діти відчувають атмосферу напруги, неспокою і тривоги.

Діти обмінюються міркуваннями про хвороби між собою, будують припущення, передають те, що чують так, як самі це розуміють - і так народжуються міфи навколо того, що відбувається.

Щоб не допустити необгрунтованого страху дитини і не залишити її наодинці зі своїми здогадками, поговоріть з дитиною і самі надайте їй вичерпну інформацію.

У розмові з дитиною варто не забувати про наступні правила:

Говоріть з дитиною на рівні її віку, не потрібно використовувати незрозумілі для неї терміни і приводити статистику хворих в різних країнах.
Якщо ви самі налякані, ви не зможете заспокоїти дитину. Діти дуже чутливі до емоційного стану своїх батьків, тому перш за все необхідно опрацювати власну тривогу. Напружена і стресова ситуація в родині впливає на психологічний стан дитини.
Для початку з'ясуйте, що вона уже знає про коронавірус, які у неї є уявлення про цю хворобу і про її поширення. Якщо дитина вже налякана, не варто знецінювати її почуття і говорити, що нічого страшного не відбувається. Слід проговорити, що небезпека є, але вона перебільшена. Розкажіть, що таке вірус, які вони бувають, як передаються. Згадайте, що подібне вже не раз відбувалося в нашій історії, і це закінчувалося. Наведіть дитині старшого віку ці приклади, можна разом вивчити історію таких подій. Обговоріть запобіжні заходи, яких правил варто дотримуватися, щоб убезпечити себе та інших людей. Не залякуйте дитину і намагайтеся не фарбувати емоційно будь-які факти, поясніть, що профілактика може допомогти вберегти себе.

Промовляючи правила, можна зробити з них ритуали. Наприклад, мити руки, приспівуючи вашу улюблену пісню, писати один одному смс-нагадування про дезінфекцію рук за допомогою смайла, надягаючи маски, «перетворюватися» з дитиною в ніндзю. Перетворюючи такі дії в ігрові ситуації, ви знижуєте тривогу дитини, а також вписуєте ці необхідні зараз запобіжні заходи як щось буденне, що не викликає асоціації з хворобою і панікою.

Для зовсім маленьких дітей в інтернеті вже є ілюстрації, які розкажуть діткам на доступному для них рівні, як можна заразитися і які заходи необхідно вживати, як бути обережними.

Пам'ятайте, що в першу чергу, вам необхідно бути в ресурсному стані самому і не піддаватися паніці.

 

ЯК ПЕРЕЖИТИ КАРАНТИН І ЗАЛИШИТИСЬ СПОКІЙНИМИ БАТЬКАМИ

матеріали з сайту https://dytpsyholog.com

Паніка – психічний стан людей — несвідомий, нестримний страх, викликаний небезпекою, що охоплює людину. Вірус – це загроза, і в умовах нестабільності, у тривозі за своє життя і здоров’я близьких, не рідко ми втрачаємо критичне мислення і впадаємо в панічні стани.

 Що можна зробити, щоб уберегти себе та корисно і безпечно провести час вдома з дітьми, в умовах ізоляції у зв’язку із загрозою розповсюдження короновірусу?

 Ось декілька порад.

 

1. Обмежте контакти людей в соцмережах, від яких ви отримуєте інформацію про карантин, його перебіг, актуальний стан. Оберіть для себе декілька авторитетних осіб чи джерел від яких іде суха, фактична інформація, без зайвого аналізу ситуації та особистісних оціночних суджень.

 2. Відслідковуйте свої почуття. Коли діти і батьки знаходяться в обмеженому просторі досить довгий час, закономірно що виникає дуже багато різноманітних ситуацій, на які ми так чи інакше реагуємо. Дуже важливо в цей момент зрозуміти які саме у вас почуття – страх, злість, тривога, лють, роздратування чи яке-небудь інше і відчути що саме їх викликало. Оскільки, може відбутись підміна почуттів, коли, наприклад, ви можете злитись на підвищення курсу валют і через це сильно накричати на дитину за розлитий чай. Намайгайтесь розмежовувати, які саме почуття і до кого чи чого, ви відчуваєте. Краще обговорити з дітьми почуття допоможуть такі книги: “Велика книга почуттів”, “Книга Від…до. Почуття: від суму до радості”, “Безліч емоцій. Що означає кожна?” та ігри: емоційний кубик, емоції на магнітах, меморі емоціїї, гра-розвивайка Емоції.

 3. Не замовчуйте власні переживання стосовно карантину. Діти все відчувають, вони розуміють, що є певне напруження і батьки стривожені. Необхідно спокійно пояснити дітям ситуацію простою та зрозумілою мовою, без зайвої паніки сказати про свої відчуття занепокоєння та тривоги і розповісти про елементарні правила особистої гігієни, які можуть захистити від вірусів (регулярно мити руки, не брати нічого брудного до рота, зайвий раз не цілуватися і не обійматися…). Для маленьких дітей ці правила можна перетворити на гру.

 4. Утворіть ритуали. Ізоляція – це свого роду криза, це зміна стабільності і звичайного режиму. Завдання для батьків в цей час організувати нові ритуали, які забезпечать стабільність дітям. Це можуть бути: фізична зарядка в певний час, телефонні та відео дзвінки з рідними, спільне приготування їжі, ігрові турніри з різноманітних настільних чи активних ігор.

 5. Організуйте дітям ігрову діяльність. Під час карантину можна пограти в різні навчальні ігри або розважальні.

 Ігри, щоб не забути букви та цифриТвінс АБЦ, гра Грайливі сови, гра з маркером Жирафчик, дошка-вкладка «Цифри», дерев’яна іграшка половинки «Рахуємо до 10», дошка-вкладка Алфавіт, Математична пробірка, Гра для вивчення таблички множення “Спіймай горобця”.

 Настільні ігри на розвиток мисленняКольорики, різноманітні пазли, головоломки, магнітний танграм, математичний планшет, Кольорові жабенята, Шкарпетки рукавички, гра Ку-ку-рі-ку Будь першим, ігри меморі, Лимонади.

 Розважальні ігримагнітна гра “Торт”, гра настільна з липунами (Монстроманія), Сковорідки, Хто Я, Дженга, Мафія, Докумекай, Асоціації, Мімікю, Кривляки, Базікало (вірю-не вірю), гра Не прогав.

 Ігри для найменшихГра з мішечком «Звіробуc, ігри з прищепками, Комбінатор, Пазли-двійнята «Лічба», пальчиковий театр “Тваринки”, шнурівки, балансири, сортери, пазли-половинки, ігри на липучках, пірамідки, мозаїка, овочі та фрукти з полімерної глини, помпони, картки Домана, різноманітні сенсорні коробки.

 Активні ігриходулі, м’ячики, фітболи, килимки з каменями, боулінг.

 6. Створіть резервний список активностей та ігор з дітьми, в який можна глянути, коли буде здаватись, що зробили вже все що можливо.

 7. Підтримуйте свій ресурс. Насправді батьки легко можуть взаємодіяти зі своїми дітьми, якщо мають на це ресурс і є наповнені. І тут головне зрозуміти, що в даний період ізоляції не всі ваші дії повинні мати якийсь сенс. В звичайному ритмі ми звикли ставити перед собою певні завдання, виконувати їх і від цього отримувати енергію. Наразі ситуація змінилась – необхідно навчитись отримувати задоволення від процесу, а не від результату. Дозвольте собі робити щось без конкретної цілі. Спробуйте зрозуміти, що підходить більше для вас – перегляд фільмів, рукоділля, читання книг, онлайн-навчання, спорт вдома.

 Ще один важливий момент стосовно внутрішнього ресурсу – не плануйте далеко наперед. Оскільки ситуація не зовсім стабільна, не ставте конкретних планів, щоб не розчаровуватися у випадку іх нереалізації.

 Здоров’я всім і пам’ятайте – карантин скоро скінчиться!


28.02.2020 проведено заняття з батьками на тему:

"ПІКЛУЙМОСЯ ПРО СЕБЕ"


АРТ-ТЕРАПІЯ, ЯК МЕТОД ПСИХОКОРЕКЦІЇ

 тренінгове заняття для педагогів

 МЕТА:

  Розширити та систематизувати знання педагогічних працівників щодо оздоровчого, розвиваючого і корекційного значення арт-педагогіки; організації та проведення елементів арт-педагогіки в освітньо-виховній роботі з дітьми.

 ·  Формувати: практичні вміння та навички застосування у своїй педагогічній практиці різних видів арт-педагогіки впродовж дня; навички колективної діяльності у виробленні рішень.

 Сприяти розвитку професійно–творчої активності, розкриття внутрішнього потенціалу кожного педагога, шляхом створення умов для індивідуальної і колективної роботи.

  ДАТА ПРОВЕДЕННЯ: лютий, 2020


Заняття з елементами тренінгу  щодо профілактики емоційного вигорання  педагогів.

 «СВІТЯЧИ ІНШИМ НЕ ЗГОРИ САМ»

 Мета:

 ознайомити педагогів з поняттям "синдром емоційного вигорання", його основними причинами і симптомами, визначити основні умови збереження емоційного здоров'я педагога;

   підвищити самооцінку педагогів, їх впевненість у собі;

  створити умови для психологічного розвантаження педагогів;

 надати інформацію про сучасні техніки і прийоми стабілізації емоційного стану педагогів.


12.04.2019 року проведено ТРЕНІНГОВЕ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

«СЕКРЕТИ СПІЛКУВАННЯ З ДИТИНОЮ»

Мета практичного заняття: підвищити обізнаність батьків щодо особливостей виховання дітей дошкільного віку; розширити уявлення батьків про спілкування з дитиною; ознайомити зі стилями спілкування в родині; сприяти встановленню й розвитку відносин партнерства, розумінню та співпраці між батьками і дитиною.

ДИТЯЧІ ЗАПОВІДІ

 

ДЛЯ БАТЬКІВ, БАБУСЬ І ДІДУСІВ!

 

 1.  Дорогі батьки, пам¢ятайте, що ви самі запросили мене до своєї родини. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва бути людиною.

 2.  У своїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені: що? коли? і чому? – кожен із нас у ньому має робити.

 3.  Мої ручки ще маленькі – не очікуйте від мене досконалості, коли я застилаю ліжко, малюю, пишу або кидаю м¢яча.

 4.  Мої почуття ще недозрілі – прошу, будьте чуйними до моїх потреб.

 5.  Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене – лише мої вчинки.

 6.  Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на них учився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

 7. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашими очікуваннями.

 8.  Я вчусь у вас всього: слів, інтонацій голосу, манер. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене, будь ласка, найкращого. Пам¢ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати один одному.

 9.  Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.

 10.     Любі мої, я вас дуже-дуже люблю!

 

Покажіть мені, що ви також мене любите.

ЯК ДИТИНА БАЧИТЬ СВОЇХ БАТЬКІВ В РІЗНОМУ ВІЦІ

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБЕН ПСИХОЛОГ

     Можна сказати, що до психологів всі вже звикли. Ці фахівці допомагають вирішувати особистісні проблеми, проводять психологічне тестування, тренінги, навчальні ефективно спілкуватися і вирішувати конфлікти, складають психологічні портрети і характеристики і багато чого іншого. Але все це стосується, впершу чергу, дорослих людей.

А чим же займаються дитячі психологи? У яких ситуаціях батькам може бути корисна, а в яких просто необхідна консультація цього фахівця?

Якщо є якась тривога за свого малюка, візит до психолога допоможе розібратися з ситуацією і з емоційним станом дитини об'єктивно. Виявити причини виникаючих труднощів, якщо вони є. Врешті-решт, адже не вважається чимось негожим відвідувати стоматолога для перевірки і необхідної профілактики. Чомусь про психологів ж іноді зберігається така думка, що візитом до цього фахівці підтверджують свою «ненормальність». Це, звичайно ж, не так: психолог, взагалі, за визначенням, працює тільки з психічно здоровими людьми.     

 

 Інший випадок виникнення необхідності звернутися до дитячого психолога часто співпадає. Капризи, агресія, впертість дитини і почуття безпорадності у батьків. Цілком природна реакція - звернутися до фахівця. І це справді може допомогти. Психолог допоможе розібратися в суті виниклих труднощів, підкаже виховні прийоми, а при необхідності позайматися з дитиною, щоб допомогти йому подолати непростий період.

 

 

Рекомендації батькам із підготовки до вступу малюка

 

Як батькам визначити готовність дитини до дитячого садка:

    Вдома дитина стала нудьгувати, не може знайти собі заняття. Можливо, дитині час відкривати щось нове, цікаве, незнайоме.

 

    На прогулянці малюк сам підходить до дітей на майданчику, намагається вступити в контакт. Він не просто віднімає іграшку у свого «колеги», а «улагоджує» конфлікт словами: «Це моє!».

 

    Маля здатне кілька годин на день перебувати без мами.

 

    Дитина може розбірливо сказати про свої потреби.

 

    Малюк уже досить спритний, уміє самостійно їсти й пережовувати, миє руки й умивається, одягає і скидає з себе основні предмети одягу.

 

    Нові умови можуть стати для малюка надто сильним подразником, скувати його самостійність та ініціативу. Батькам слід говорити про вступ до дитячого садка як про подію радісну й очікувану, демонструючи малюкові впевненість і віру в добрий перебіг подій. Адже діти переймаються настроєм батьків, і надалі емоційний стан малюка визначатиме хід усього перебування протягом дня у дитсадку. 

 

Адаптація дитини до умов ДНЗ

Дитина приходить у ДНЗ, адаптація його до умов дитячого садка протікає часом дуже болісно. Відбувається серйозна перебудова всіх стосунків з оточуючими людьми, перебудова звичних форм життя. Ця різка зміна умов може супроводжуватися важкими переживаннями, зниженням мовної та ігрової активності й нерідко позначається на здоров’ї дитини.

Проблема адаптації — це проблема в основному дітей 3-го й 4-го року життя, тому що більшість дітей приходять у дитячий садок саме в цьому віці. Найчастіше проблеми адаптації пов’язані з невідповідністю особливостей нових вимог і характеристик дітей за певними показниками, наприклад, випередження рівня розвитку пізнавальної сфери й відставання у сформованості необхідних культурно-гігієнічних навичок чи навпаки.

Роль улюбленої іграшки в адаптації до дошкільної установи

Процес адаптації кожної дитини проходить індивідуально і залежить не тільки від особливостей дитини, але й від майстерності педагога. Роль вихователя у процесі адаптації дитини раннього віку до ДНЗ полягає в забезпеченні сприятливого емоційного фону у групі, і одним із засобів його діяльності може бути улюблена іграшка малюка, адже в дошкільному віці важливе «спілкування» з іграшкою, яка виступає опорою для внутрішнього діалогу, другом і співрозмовником.

Відомо, що в житті багатьох дітей є улюблені іграшки, з якими малюки не розлучаються: з ними вони розмовляють, діляться радощами і роздумами, разом сплять, їдять, беруть їх на вулицю і в дитячий садок. Це так звані «іграшки-друзі», здатні допомагати малюкові у важких ситуаціях. Близькість такого друга полегшує малюкові переживання небезпеки або самотності, дає відчуття потрібності й самостійності.

Практично у будь-якої дитини є кілька улюблених іграшок, які вона регулярно бере з собою купатися, обідати або спати. Це можуть бути ляльки, звірятка або машинки, яких малюк наділяє душею і характером, і вони стають його кращими друзями. У той же час ці іграшки набувають ролі манекенів, на яких відпрацьовуються різні побутові дії: висадження на горщик, одягання, роздягання, годування з ложечки. Улюблена іграшка завжди супроводжує дитину, слідує за нею, робить її сильнішою і впевненішою у своїх вчинках.

З урахуванням вищесказаного слід зауважити, що улюблена іграшка сприяє адаптації дитини раннього віку до дошкільної освітньої установи й необхідна дитині для комфортного само­відчуття у проблемних ситуаціях.

Аналіз літератури і спостереження за дітьми показують, що адаптація до дитячого садка — це складний процес, який супроводжується для дитини стресом та іншими негативними наслідками, тому саме в цей період улюблена іграшка може виступити як чинник, що полегшує процес адаптації.